Історія виникнення професії
Сто́ляр — робітник, фахівець, який займається обробкою (тоншою, ніж теслярська) дерева і виготовленням виробів із нього.
Обробка деревини — одне з найперших ремесел, яке опанувала людина. Дерево — легкий, красивий і міцний матеріал, котрий легко піддається обробці тому вироби з нього давно і надійно ввійшли у побут людей. Столярна справа споріднена з теслярською, і на будівництві в минулі часи ті і інші  роботи, як правило, виконувались одними і тими ж людьми. Розподіл професій столяра і теслі йшов поступово, у міру того як підвищувалися вимоги якості обробки будівельних дерев'яних конструкцій, меблів та предметів домашнього вжитку.

Раніше люди не ставили великих вимог до теслярів і задовольнялись так званою "сокирною" роботою. Зараз це поняття виключно негативне вживається, коли мова йде про неякісну роботу.
Всім відомо, що сокира є основним інструментом тесляра і що з її допомогою були створені оригінальні споруди, що охороняються зараз як пам'ятки дерев'яної архітектури, меблі та інші предмети, що становлять значну художню і культурну цінність. З часом з'являлись нові інструменти для обробки деревини, розширювали межі їх застосування і одночасно підвищувались вимоги до якості обробки дерев'яних поверхонь.

Це привело до розподілу таких робіт на більш грубі (крупно конструктивні) — теслярські і більш точні (дрібно конструктивні) — столярні. Останні поділяються на два основні види : білодеревні і червонодеревні.

Столярні роботи білодеревні, якщо матеріалом для них служить деревина хвой­них чи м'яких листяних порід, та червонодеревні, якщо застосовується деревина твердих (цінних) листяних порід і високоякісне оздоблення поверхонь з фанеруванням чи поліруванням. Результат роботи столяра — різні столярні вироби, які поділяються за кон­структивною ознакою. До столярних виробів брускової конструкції належать, наприклад, бігові лижі, корпуси ватерпасів, колодки шевця; каркасної — віконні рами, сходові огородження, ширми, ліжка тощо; каркасно-обшивної — стільці, крісла, дивани, фільончасті дверні полотна, корпуси легких суден і т. ін.; без каркасної — щитові двері, ящики, шафи та письмові столи щитової конструкції.

Умови та характер роботи
Праця столяра може бути ручною, механізованою, а при роботі в умовах промислового виробництва і автоматизованою. Темп і ритм столярних робіт залежить від того, в яких умовах проходить виробництво: заводських із застосуванням високопродуктивних верстатів або у невеликій майстерні, де вони задаються виключно індивідуальними особливостями столяра.
Столяр розмічає, розкроює пиломатеріали, здійснює всі види обробки деревини: пиляння, стругання, довбання, свердління. Вирізує заготовки, оздоблює, ґрунтує, шпаклює, шліфує, збирає і монтує столярні вироби.

Столяр повинен знати

• властивості деревини різних порід, способи її обробки, способи виготовлення, підгонки і монтажу столярних виробів;
• основні породи та дефекти деревини;
• види клеїв, лаків;
• правила застосування електрифікованого інструменту, технічні умови виробництва і приймання столярних робіт;
• володіти навичками роботи з електротехнікою, технічними кресленнями;
• виконувати норми та правила охорони та гігієни праці, виробничої санітарії.

Столяр повинен уміти

• користуватися ручними і механізованими столярними інструментами, деревообробними верстатами;
• готувати поверхні під фанерування; зачищати деталі і збирати вироби;
• встановлювати віконні і дверні блоки, вбудовані меблі з припасуванням на місці;
• виготовляти прямолінійні заготовки столярних виробів із застосуванням механізованого інструменту чи вручну;
• зачищати деталі після механічної обробки; вирізати сучки та засмоли.