6 грудня – День Збройних Сил України.  Це минулі роки було просто свято для всіх. А от сьогодні ми не маємо ніякого  морального права просто святкувати. І в переддень  цієї дати, як традиційно вже склалося в колективі, вирішили провести зустріч з учасниками АТО»  - такими словами розпочалась зустріч в ДНЗ «Немирівський професійний ліцей» з Токарем Олександром Борисовичем та Торундою Русланом  Івановичем. Змістом першої сторінки цієї зустрічі став ліричний відступ бібліотекаря ліцею Коритної  К.Л.: «Сотні душ тих, хто на перше місце поставив любов до рідних і близьких, бажав радісного майбутнього для всіх, дивляться на нас сьогодні з вогників багаточисельних свічок та лампад, з пелюсток квітів та фотографій, з Вічного дому. Вже яка сотня голубів піднялась в небо. І в золоті сонця та голубому мареві неба ті, хто за мене, за тебе віддав життя. В прицілі снайпера зупинились їхні  серця. Для них закінчилось все. Сьогодні вражає те, що більш як через 70 років після Великої Вітчизняної війни знову вдова одягла чорну хустину, матері, синам яких випала вічна мандрівка, ніколи не дочекаються своїх дітей, і до того всього, за це ніхто не відповість, а «білі журавлі» Расула Гамзатова  передали естафету «білим лебедям» нових молодих авторів,  тим лелечатам,  які  ще не встигли вилетіти зі свого гнізда, як війна уже їм обпалила крила:    
«Білі лебеді в небесах
З перебитими крильми.
Запаливши тисячі сердець
Вони свої не вберегли»
Такою строфою відкрилась друга  поетична  сторінка зустрічі, участь в якій прийняли учні 21та 23 групи. В поезії прозвучала в мінорній тональності тема про матір, яка  виростила сина, а він загинув,  але  обіцяв повернутись пташинкою в рідну оселю, тема солдата, який «всім смертям на зло» залишився живий і далі бореться, тема війни, у якої не «жіноче обличчя» та найголовніша  та, що війна торкається лише  простих людей, а для політиків це просто тільки гра.
            Під час зустрічі  до слова були запрошені і гості. Торунда Р.І. – боєць 9 батальйону, який вже розформований. Маючи звання старшого лейтенанта, під час АТО був командиром взводу. Разом з Олександром Борисовичем, як не було важко згадувати, але мали про що розповісти присутнім  про реальні події, що відбуваються на фронті.
Бібліотекар Коритна К.Л. від імені всього трудового колективу подякувала Торунді Р.І. та Токару О.Б. за мужність, відвагу. Подумки через них передалась подяка всім  содатам, які сьогодні є героями 21 століття, воїнами Світла, воїнами Правди.

            Привітав гостей і директор ліцею Попатенко Микола Іванович. Подякував за те, що зуміли хлопці вистояти таке випробовування  і переконав всіх , що українці є відважними  патріотами нашої  Батьківщини.

. .......

 
На пепередню сторінку